4 березня 2026 року на базі Національної асоціації адвокатів відбувся круглий стіл «Інвестиції в когенерацію: можливості та бар’єри» – фахова дискусія за участі представників бізнесу, юридичної спільноти та Асоціації суб’єктів розподіленої та маневрової генерації (АСРМГ). Модератором виступив Андрій Шабельніков, голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації, керуючий партнер Evrika Law. У центрі розмови, теми, які безпосередньо визначають окупність когенераційних проєктів: приєднання до мереж, правила ринку та готовність до фінансування.

 

Системні бар’єри й спільний голос ринку

 

Голова АСРМГ Максим Марченко відкрив дискусію з тези, яка задала тон усьому заходу: «Когенерація сьогодні – не питання технології, а питання керованості процесу». Асоціація об’єднує повний ланцюжок учасників: проєктувальників, будівельників, виробників обладнання, і здатна забезпечити реалізацію проєктів від ідеї до комерційної експлуатації. Пан Марченко наголосив, що для інвестора критично важливі не технічні характеристики установки, а якість підготовки: фінансова модель, мережевий трек і договірна рамка. «Чим якісніше буде підготовлений бізнес-план, тим більша ймовірність отримати фінансування», – зазначив він. Окремо Голова АСРМГ звернув увагу на реалістичні часові горизонти: «За правильної організації процесів термін будівництва становить від трьох до шести місяців. Відсутність же уніфікованих і передбачуваних правил змушує кожного інвестора проходити той самий шлях проб і помилок заново».

 

Чому Асоціація – сильніший голос

 

Заступник голови АСРМГ, партнер-засновник SENSUM Law Firm Віталій Жадобін зосередився на інституційному вимірі проблеми. За його словами, у секторі нової генерації технічна компетентність необхідна, але недостатня умова успіху. Вирішальною стає здатність ринку формувати узгоджену позицію і доносити її до регулятора з достатньою вагою. «Спільнота – це більш міцний та сильний голос для належного представлення своїх інтересів», — пояснив Віталій Жадобін, додавши, що спільна робота членів АСРМГ вже давала конкретний результат, напрацьовані позиції направлялись до регулятора і змінювали правила. Саме це, на його думку, відрізняє роботу через асоціацію від індивідуальних спроб окремих гравців вплинути на регуляторне середовище.

 

Реалізація проєктів

 

Директор ТОВ «Терават Енерджі» Валентин Поліщук поділився досвідом реалізації проєкту менш ніж за рік – від задуму до фактичного відпуску електроенергії в мережу. Він описав когенерацію як паралельну роботу одразу по кількох треках: обладнання, земельна ділянка, мережеве приєднання, договори, комерційний облік, телеметрія і ринкові правила. «За кожним поворотом відкривались нові питання», – зазначив директор ТОВ «Терават Енерджі», підкресливши, що швидкість реалізації не знімає складності, а лише стискає її в часі. Критичним для економіки виявилась газова складова: за ринковою ціною газу рентабельне виробництво електроенергії можливе лише в пікові години, цілодобова генерація веде в збиток. Це означає, що фінансова модель проєкту має від початку враховувати режим роботи, а не розраховуватися на повне навантаження.

 

Приєднання до мереж

 

Адвокат і директор ТОВ «Ампер Енергоресурс» Олена Капустінська запропонувала переосмислити саме поняття приєднання. На її думку, ринок досі сприймає його надто вузько – як отримання технічних умов, тоді як насправді це комплексний процес інтеграції нового джерела генерації в енергосистему з технічними, регуляторними та договірними наслідками. Спікерка деталізувала три виміри приєднання: електричні, газові й теплові мережі, і виділила ключові ризики електричної частини (відсутність резерву пропускної спроможності, необхідність реконструкцій і непередбачені капітальні витрати). Вона рекомендувала ще до подання заявки проводити попередній технічний аудит вузла приєднання. Окремо Капустінська наголосила на договірній дисципліні: «Саме якість прописаного алгоритму дій у разі диспетчерських команд на обмеження генерації визначає, чи понесе виробник фінансові втрати».

 

Теплова складова

 

CEO ТОВ «Теплопостач Інвест» Валентин Проказов поставив питання, яке часто залишається поза увагою на стадії проєктування: яку модель обирає інвестор — комерційну чи соціальну? Від відповіді залежать і джерела фінансування, і тарифна логіка, і реалістичні горизонти окупності. Комерційний проєкт будується на ринковій економіці й потребує відповідної договірної та тарифної бази. Соціальний – орієнтований на пільгові тарифи для громад, фактично унеможливлює роботу як повноцінний бізнес. Проказов наголосив, що змішування цих логік на етапі планування є однією з найпоширеніших помилок, яка потім призводить до конфліктів між очікуваннями інвестора і реальністю регуляторного середовища.

 

Фінансування проєктів

 

Експерт з фінансів Антон Поздєєв зафіксував важливу зміну в позиції фінансового сектору. Якщо два-три роки тому банки практично не мали інструментів для оцінки ризиків когенераційних проєктів, то сьогодні розуміння ринку суттєво зросло. «За два роки вже є суттєвий досвід і розуміння, як цей ринок функціонує», — зазначив він. Водночас Поздєєв підкреслив, що готовність банків фінансувати проєкт прямо залежить від якості його підготовки: фінансова модель, ризик-матриця, експлуатаційний план і повний пакет документів —  умова входу. Ринок перебуває на етапі становлення, правила уточнюються, і саме дисципліна проєктної документації дозволяє знизити сприйманий ризик до рівня, при якому фінансування стає можливим.

 

Громади: є попит, але бракує спроможності

 

Депутат Борщагівської селищної ради Олександр Демочко представив погляд з боку місцевого самоврядування. «Громади однозначно зацікавлені в когенерації як практичному рішенні енергетичної стійкості, однак їм бракує і компетенцій, і ресурсів для самостійного запуску таких проєктів. Наслідок, установки, які вже з’явилися в громадах, інколи залишаються непідключеними рік і більше після монтажу», – зазначив депутат Борщагівської селищної ради. Він також наголосив, що громади потребують готових рішень «під ключ», а не супроводу на кожному етапі окремо. Це формує чіткий запит до ринку: девелопери й асоціації, які зможуть запропонувати повний цикл від проєктування до введення в експлуатацію отримають реального і платоспроможного замовника.

 

Учасники дискусії дійшли спільного висновку,  масштабування когенерації потребує синхронної роботи в трьох площинах – прозорі процедури мережевого приєднання з чіткими договірними контурами, стабільні й передбачувані правила ринку, а також якісна підготовка проєктів до фінансування. АСРМГ продовжить публічні обговорення і взаємодію з бізнесом, громадами та регуляторами, щоб прискорювати запуск нової генерації та знімати бар’єри, які прямо впливають на окупність проєктів і готовність інвесторів.