Приватні когенераційні станції сьогодні працюють як критична інфраструктура: дають світло і тепло лікарням, водоканалам, житловим кварталам. Застрахувати їх від воєнних ризиків власники майже не можуть.
Учасники Асоціації описують одну й ту саму картину. Страхові компанії відмовляють, бо перестраховики не беруть на себе енергетичні об’єкти в Україні. Державна компенсація за пошкоджене майно, яку з початку року адмініструє ЕКА, обмежена 30 млн грн на компанію за весь строк програми. Для станції, де один трансформатор чи когенераційна установка коштує десятки мільйонів, це лише частина збитку. А людей, які відновлюють об’єкти після атак, від воєнних ризиків теж майже ніхто не страхує.
Зараз держава визначає, як працюватиме страхування воєнних ризиків для бізнесу з 2027 року. У проєкті бюджету на це закладено 58,7 млрд грн, Мінекономіки обговорює модель, за якої держава бере на себе перший шар збитків. Якщо галузь не покаже власних цифр, систему спроєктують без урахування генерації.
Тому ми запускаємо опитування. Хочемо зрозуміти, скільки компанії втратили і скільки коштує відновлення, хто і на яких умовах страхує, а хто відмовляє, як на практиці працює компенсація через ЕКА, яким має бути реалістичний ліміт і що відбувається із захистом об’єктів та персоналу.
Кому заповнювати: власникам, керівникам і фінансовим директорам компаній, що експлуатують або будують об’єкти розподіленої та маневрової генерації. Членство в Асоціації не обов’язкове.
Заповнення займе 10–15 хвилин.
Опитування анонімне: оприлюднимо лише узагальнені результати, без назв компаній і локацій об’єктів.
Відповіді приймаємо до 31 жовтня. На їхній основі Асоціація підготує пропозиції до Уряду, Мінекономіки та Міненерго, а результати надішле всім, хто взяв участь.
