24 вересня в Києві відкрилася конференція ЕНЕРГОТЕХ «Підготовка до зими: чек-лист головного енергетика». Робочу програму відкрив Максим Марченко, Голова Асоціації суб’єктів розподіленої та маневрової генерації.
Замість класичної доповіді він запропонував залу розмову про те, з чим розподілена генерація входить в опалювальний сезон 2026/27.
Коротко про головне.
Ціна на газ — умова номер один
Після скасування ПСО у березні 2026 року бізнес-плани, з якими будувалися об’єкти, перестали працювати. Результат: цього року галузь не розвивається, а добудовує почате. Ще навесні на запит уряду про 500 МВт нових потужностей до кінця 2026 року відповідь була простою: потрібна не пільга, а прогнозована ціна.
«Нам не потрібні гроші на генерацію і не потрібні пільги – нам потрібні чіткі правила та умови, за якими ми можемо працювати. Дайте ціну на газ — інвестор сам збудує і розбудує енергосистему», – зауважив Максим Марченко. Без прогнозованої ціни не працює і кредитування: банк не бачить окупності й не заходить у проєкт.
Скільки газу насправді потрібно галузі
Усій розподіленій маневровій генерації потрібно 700–800 млн куб. м на рік. Питання експорту пропонуємо балансувати: експортувати можна тоді, коли зростає власний видобуток і закрита внутрішня потреба. Об’єкти генерації живлять лікарні, садочки та інші об’єкти критичної інфраструктури, причому не лише електрикою, а й теплом.
Розрахунки за вироблену енергію
Заборгованість на ринку перед виробниками — 48 млрд грн. Виробник працює, має прибуток на папері та дебіторську заборгованість, але наприкінці місяця не має чим виплатити зарплату і купити газ, який оплачується наперед. Електроенергію не можна відвантажувати тим, хто свідомо за неї не платить, бо це розбалансовує всю галузь.
Захист об’єктів
Програми стійкості мають бути профінансовані: «Якщо ми не будемо захищати об’єкти, ми не зможемо далі виробляти». Поряд із захистом асоціація відстоює страхування воєнних ризиків і компенсацію витрат на відновлення. Ці питання в уряді на столі, але бюджету на них поки немає.
Люди
Нещодавно один з об’єктів галузі зупинив роботу після руйнування, 36 МВт вийшли з системи. «Приходиш і думаєш – усе, біда. А люди поруч кажуть – ми все зробимо, ми все відновимо», – зазначив важливість людей, які щодня працюють на енергетичних обʼєктах попри всі виклики війни.
Голова АСРМГ назвав команди на підприємствах головним ресурсом галузі й нагадав, що застрахувати людей від воєнних ризиків сьогодні неможливо: страхові компанії відмовляють.
Замість висновку
Необхідно будувати модульні установки в Україні, здешевлювати мегават із приблизно 1 млн євро до пів мільйона і скорочувати окупність до 3–5 років навіть в умовах війни.










