«Укренерго» реструктуризує $825 млн боргу: що це означає для розподіленої генерації

28 серпня НЕК «Укренерго» розпочала операцію з управління заборгованістю за облігаціями сталого розвитку на $825 млн. Папери випущені у 2021 році з купоном 6,875% річних. Кредиторам запропонували продати їх компанії з дисконтом або обміняти на нові з погашенням у 2031 році. Вивільнений ресурс «Укренерго» планує спрямувати на відновлення пошкоджених мереж і підстанцій.

Варіантів для власників паперів три. Частину облігацій «Укренерго» викупить за готівку через аукціон за ціною від 60% до 65,125% номіналу з лімітом $445 млн. Другий варіант передбачає обмін один до одного за номіналом на нові облігації з погашенням у 2031 році та купоном 8,5% річних. Ті, хто не подасть заявки, отримають нові папери за співвідношенням $800 за кожну $1000 номіналу старих. Викуп фінансуватиме не сама компанія: кошти надійдуть із нового кредиту міжнародної фінансової організації розвитку.

Ціна готівкового викупу нижча за поточне ринкове котирування паперів, яке тримається близько 95% номіналу. Обмін при цьому відбувається за повним номіналом, тож власник обирає між грошима одразу і збереженням усієї суми боргу з новим строком погашення. Угоду підкріплюють державна гарантія, надана за рішенням Уряду від 21 серпня, і страхування політичних ризиків від американської DFC. Заявки приймають до 28 вересня, збори власників облігацій призначено на 1 жовтня, розрахунки мають завершитися не пізніше 8 жовтня. Щоб зміни набули чинності, потрібні 75% голосів за кворуму у дві третини боргу.

«Для компаній розподіленої та маневрової генерації «Укренерго» виступає одразу в кількох ролях: оператор мережі, сторона розрахунків на балансуючому ринку і замовник за договорами в конкурсі на 1,5 ГВт нової маневрової потужності. Реструктуризація зачіпає всі три, тому й дивимося ми на неї з трьох боків одразу.

Як оператор мережі «Укренерго» отримає від операції дешевший борг, а це більше ресурсу на відновлення пошкоджених ліній і підстанцій. Без мережі наші установки не видадуть жодного мегавата, тому ми зацікавлені, щоб реструктуризація завершилася успішно, і говоримо про це відкрито.

Як сторона розрахунків та сама компанія має другий борг, внутрішній. За нашими оцінками, зобов’язання «Укренерго» перед учасниками ринку сягають близько 48 млрд грн. Для приватних інвесторів – це газ, який не куплено на зиму. Зовнішній борг тепер має і механізм, і календар розрахунків. Ми хотіли б, щоб така сама визначеність з’явилася і щодо внутрішнього.
У ролі замовника конкурсу на 1,5 ГВт «Укренерго» вимагає від учасника підтвердити відсутність заборгованості перед собою. Вимогу ми не оскаржуємо, вона справедлива. Але дивиться вона лише в один бік, тоді як платіжна дисципліна в договорі має дві сторони.

Схожа асиметрія є і в захисті вкладених коштів. Під нові облігації працюють державна гарантія і страхування політичних ризиків від DFC. Інструменти захисту інвестора в держави є, і вона застосовує їх там, де потрібно залучити гроші. Компанії, які будують генерацію під ударами, доступу до такого захисту поки не мають. Пільг ми не просимо, просимо поширити той самий інструментарій на приватні інвестиції в маневрову генерацію.

Але жоден інструментарій не зніме питання: з яких коштів здійснюватимуться виплати за договорами конкурсу? Нинішня заборгованість накопичена на ринку послуг балансування, а виплати за новими договорами мають йти іншим механізмом. Сегменти справді різні, ми це розуміємо, але суб’єкт платежу в них один: рахунок іде до одного контрагента, і платить за ним той самий контрагент. Для банку, який розглядає проєкт на 1,5 ГВт, важить рівень довіри до цього платника, а не поділ на сегменти ринку. Сьогодні цей рівень визначають ті самі 48 млрд грн невиконаних зобов’язань. І поки немає відповіді, з якого джерела фінансуватимуться виплати за договорами і яке місце вони посядуть серед інших зобов’язань компанії, вартість капіталу для галузі залишатиметься вищою, ніж могла б бути.

Тому від реструктуризації ми чекаємо двох результатів: кращого кредитного профілю оператора і відновлених розрахунків усередині країни. Друге для нас важить не менше за перше», — прокоментував ситуацію Голова АСРМГ Максим Марченко.

Поділитися цією публікацією:

Facebook
Twitter
LinkedIn
WhatsApp

Перегляньте також